Монастир Домініканів
вул. Драгоманова, 26

Домініканський монастир відмічений драматичною історією неодноразових перебудов після пожеж та руйнувань.

Перші документальні свідчення про появу католицького ордену домініканів у Луцьку віднесено до кінця ХІУ ст.

Домініканський монастир був одним із найбагатших в Луцьку. В ХУІ ст. при монастирі  діяла латинська школа. Ченці монастиря  утримували і виховували хлопців із бідних родин.  Монастир мав капелу і багату бібліотеку. У 1787 році при монастирі  починає діяти друкарня:  видаються книги на польській, латинській та інших мовах.

Пожежа 1793 р. завдає великої шкоди монастирю  і особливо костьолу. Відбудова ведеться протягом 1808-1812 років. Наступна пожежа 1845 року  нищить шпиль костьолу і завдає значних збитків монастирському комплексу. Влада російської імперії, до складу якої на той час входив Луцьк, закриває монастир, а після ремонту  в його будівлі влаштовує шпиталь, а в костьолі – військовий склад. Згодом костьол і частина приміщень монастиря розбирається на будівництво інших об’єктів.

З 1893 по 1914 роки в будівлі Домініканського монастиря  розміщується контора військового керівництва. Після закінчення І світової війни, згідно Ризького мирного договору, Волинь відходить до Польщі і монастир  Домініканів стає резиденцією католицького біскупа.  В монастирі проводять реставрацію, будують зовнішні сходи.

В 1939 році міняється влада – Волинь стає радянською.  Змінюється і призначення Домініканського монастиря: до війни – радянська адміністративна установа, після – поліклініка військової частини, ПТУ, будинок художньої творчості профтехосвіти .... Нині тут Волинська духовна семінарія Української православної церкви.